Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дризнути
Берлін: Українське слово, 1924

Дризну́ти, ну́, не́ш, гл. Побѣжать, удрать. Злякавсь Хома.... та кинувши москаля (що вів на мотузці), як дризне, так тілько й бачили Хому. Рудч. Ск. II. 176.