Словник української мови (1927)/Буб–Буй
| ◀ А | Словник української мови Б |
В ▶ |
|
буба • бубарчук • бубарь • бубачка • бубенець • бубка • бублейниця • бублешниця • бублик • бубликів • бублиця • бубличок • бублишний • бублишниця • бублій • бублійник • бублійниця • бубляхи • бубна • бубнарити • бубнарь • бубник • бубнило • бубнити • бубній • бубніти • бубнувати • бубнявий • бубнявіння • бубнявіти • бубовник • бубон • бубона • бубонець • бубоніти • бубончик • буботати • бубочка • бубусі • бубух! • бубухнути • бува • бувайло • бувалець • бувалий • буваличі • бувало • бувальщина • буван • буванець • буваніти • бувати • бугаєць • бугаїв • бугай • бугайкуватий • бугайок • бугайчик • бугало • бугаш • бугаювати • бугаяка • бугаячий • бугила • буглав • бугор • бугу! • буґа • буда • будак • будара • бударажити • буддень • буде • буденка • буденний • буденщина • будень • будженина • буджениця • будз • будзина • будзьок • будзя • будило • будимир • будинковий • будинок • будити • будитися • будище • будівельний • будівля • будівник • будівництво • будівничий • будка • будний • будник • будників • будниченя • будничка • будніти • будова • будовник • будовця • будочка • будра • будування • будувати • будуватися • будучина • будущий • будущина • будчаний • будчик • будчина • будько • будь-лі • будяк • будячина • будячище • будячіння • будячок • будяччя • буєн • бужанина • буждеревен • буждиґарня • бужений • бужениця • бужина • буз • буза • буздерево • буздиган • буздигарня • бузина • бузинина • бузинка • бузинник • бузиновий • бузівок • бузів'я • бузімок • бузковий • бузлук • бузний • бузник • бузничний • бузничок • бузнути • бузовка • бузов'я • бузок • бузувати • бузуватися • бузувір • бузувірів • бузувірка • бузувірний • бузув'я • бузун • бузьдерево • бузьків • бузько • бузьок • бузьочок • бузя • буїй • буй • буйвіл • буйволиця • буйволів • буйволя • буйволяка • буйко • буймистрія • буйний • буйність • буйно • буйтур