Словник української мови (1927)/бугаювати
| ◀ бугаш | Словник української мови Б бугаювати |
бугаяка ▶ |
|
Бугаюва́ти, гаю́ю, єш, гл. Вести себя как племенной бык (о не вполне оскопленном быке). Це бичок нутряк, — бач, з одним, а друге в отрунку, буває й у пахві, то як не вирізать оте друге, то й бугаюватиме й у роботу не годитиметься. Волч. у.