Словник української мови (1927)/будинок
◀ будинковий | Словник української мови Б будинок |
будити ▶ |
|
Буди́нок, нку, м. Здание, строение, дом. Мет. 527. Котл. Ен. I. 30. В городі вистроєний великий будинок. Котл. НП. 395. А в його будинок був самий чисто скляний, увесь із кришталю. ЗОЮР. II. 33. Ум. Буди́ночок.