Словник української мови (1927)/будити
◀ будинок | Словник української мови Б будити |
будитися ▶ |
|
Буди́ти, джу́, диш, гл. 1) Будить, пробуждать. Не буди дитяти, дитиночка буде спати. Макс. 2) Бороновать перед посевом вспаханную плугом землю. Вас. 196. 3) Коптить. Вх. Зн. 4.