Словник української мови (1927)/буйвіл
| ◀ буй | Словник української мови Б буйвіл |
буйволиця ▶ |
|
Бу́йвіл, вола, м. Буйвол. Греб. 359. Да з'їхалось да три воли, да три воли, три буйволи. Чуб. III. 355. Їхав москаль буйволами. Драг. 2. Ум. Бу́йволик. Ув. Буйволя́ка.