Словник української мови (1927)/бузувати
| ◀ бузок | Словник української мови Б бузувати |
бузуватися ▶ |
|
Бузува́ти, зу́ю, єш, гл. 1) Наказывать, бить. Желех. 2) Журить, бранить, делать выговор. Желех.
| ◀ бузок | Словник української мови Борис Грінченко Б бузувати |
бузуватися ▶ |
|
Словник української мови — Б
бузувати
Борис Грінченко
1927
Бузува́ти, зу́ю, єш, гл. 1) Наказывать, бить. Желех. 2) Журить, бранить, делать выговор. Желех.