Словник української мови (1927)/будчик
| ◀ будчаний | Словник української мови Б будчик |
будчина ▶ |
|
Будчи́к, ка́, м. Сторож железнодорожный, живущий по линии в будке. Мені будчик дав дорогу, бо пропуст був незапертий, знятий, — я і з'їхав на дорогу, а тут машина біжить. Александров. у. (Залюбовск.).