Словник української мови (1927)/буймистрія
◀ буйко | Словник української мови Б буймистрія |
буйний ▶ |
|
Буйми́стрія, рії, ж. = Бурмистро́ва? Ніхто не вгадає, хто в нас коровай бгає: чи з села селяночка, чи з міста міщаночка, чи з Київа буймистрія. Грин. III. 472.