Словник української мови (1927)/бувало
◀ буваличі | Словник української мови Б бувало |
бувальщина ▶ |
|
Бува́ло, ла, с. В сказке то же, что и жлу́кто. Мнж. 176. У мене єсть бувало… — Яке бувало? — питають. — Жлукто, — хиба ж ви не знаєте? Грин. I. 284.