Словник української мови (1927)/будник
◀ будний | Словник української мови Б будник |
будників ▶ |
|
Бу́дник, ка, м. 1) Работник на поташном заводе. *2) Будочник. Сл. Дубр. Ум. Бу́дничок.
◀ будний | Словник української мови Борис Грінченко Б будник |
будників ▶ |
|
Словник української мови — Б
будник
Борис Грінченко
1927
Бу́дник, ка, м. 1) Работник на поташном заводе. *2) Будочник. Сл. Дубр. Ум. Бу́дничок.