Словарь української мови (1924)/троск

by Борис Грінченко

◀ тропота

Словарь української мови Борис Грінченко Т троск

троска ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Троск, ку, м. 1) Камышъ, тростникъ. Галиц. В четвер вечер приїзжає капитан московський, сам напер, за ним войско, жовнярів як тросків. Гол. III. 24. Тро́ском. Какъ попало, въ безпорядкѣ. Лежить начиння троском. Шейк. 2) Хлопанье кнута, бича. Шейк.