Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
трогати
Берлін: Українське слово, 1924

Трога́ти, га́ю, єш, гл. Дергать. Вже з Настуні вінок сходи': „помаленько здіймайте, косоньки не трогайте“. Свад. п. Гол. IV. 219.