Словарь української мови (1924)/тройчатка
◀ тройчатий | Словарь української мови Т тройчатка |
тройчистий ▶ |
|
Тройча́тка, ки, ж. Плеть сплетенная въ три ремня или имѣющая три конца. Шейк. Тройчаткою всіх проганяв. Котл. Ен.
◀ тройчатий | Словарь української мови Борис Грінченко Т тройчатка |
тройчистий ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тройчатка
Борис Грінченко
1924
Тройча́тка, ки, ж. Плеть сплетенная въ три ремня или имѣющая три конца. Шейк. Тройчаткою всіх проганяв. Котл. Ен.