Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
трон
Берлін: Українське слово, 1924

Трон, ну, м. 1) Престолъ, тронъ. Грин. III. 642. Сидить Бог на золотім троні. Гн. I. 83. Пан на троні, а хлоп на ослоні. Ном. № 1146. 2) Очищенная сосновая смола. Радом. у. 3) = Трін. Правоб.