Словарь української мови (1924)/трон

by Борис Грінченко

◀ трок

Словарь української мови Борис Грінченко Т трон

трона ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Трон, ну, м. 1) Престолъ, тронъ. Грин. III. 642. Сидить Бог на золотім троні. Гн. I. 83. Пан на троні, а хлоп на ослоні. Ном. № 1146. 2) Очищенная сосновая смола. Радом. у. 3) = Трін. Правоб.