Словарь української мови (1924)/троскати
◀ троскання | Словарь української мови Т троскати |
троскатися ▶ |
|
Тро́скати, каю, єш, гл. 1) Хлестать, издавать звукъ бичомъ. Шейк. 2) Бить.
◀ троскання | Словарь української мови Борис Грінченко Т троскати |
троскатися ▶ |
|
Словарь української мови — Т
троскати
Борис Грінченко
1924
Тро́скати, каю, єш, гл. 1) Хлестать, издавать звукъ бичомъ. Шейк. 2) Бить.