Словарь української мови (1924)/троїстий

by Борис Грінченко

◀ трої

Словарь української мови Борис Грінченко Т троїстий

троїти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Трої́стий, а, е. Тройственный. Носителі троїстої корони. К. ЦН. 273. Трої́сті музи́ки. Оркестръ, состоящій изъ трехъ музыкальныхъ инструментовъ: скрипки, бубна и цимбалъ. Чуб. VII. 450. Та куплю я, мамо, черевики, та найму я троїсті музики. Шевч.