Словарь української мови (1924)/тростистий
◀ тростиновий | Словарь української мови Т тростистий |
тростити ▶ |
|
Трости́стий, а, е. 1) О конѣ: больной тростю. Черк. у. 2) О растеніи: имѣющій толстый стебель. У оцього ячменю солома не тростиста, а лопушиста. Волч. у.