Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
трость
Берлін: Українське слово, 1924

Тро́сть, ти, ж. 1) Раст. Arundo Phragmites L. 2) Каждая тростина отдѣльно. 3) Вѣтки, прутья. Клала би вна мости з калинової трости. Гол. V. 938. 4) Зубья въ блят'ѣ. Вас. 166. 5) = Тро́ста. Трость з коня йде. Черк. у. Ум. Тро́стка. Мнж. 55, 56. На тому кріслі сидить пан Іван.... тонкою тросткою підпірається. Грин. III. 40.