Словарь української мови (1924)/трівожити
| ◀ трівога | Словарь української мови Т трівожити |
трівожитися ▶ |
|
Тріво́жити, жу, жиш, гл. Тревожить. У привидки трівожиш мою душу. К. Іов. 16.
| ◀ трівога | Словарь української мови Борис Грінченко Т трівожити |
трівожитися ▶ |
|
Словарь української мови — Т
трівожити
Борис Грінченко
1924
Тріво́жити, жу, жиш, гл. Тревожить. У привидки трівожиш мою душу. К. Іов. 16.