Словник української мови (1927)/Го–Гок
| ◀ В | Словник української мови Г |
Ґ ▶ |
|
го • гобелен • гобелін • гобелки • гобза • гобзувати • гоблюванка • гов! • говбур • говедо • гов'єдо • говільник • говільниця • говіння • говір • говірка • говіркий • говіронька • говіти • говорильня • говорити • говоритися • говоріння • говорливий • говоруха • говорушка • говорючий • гогель-могель • гогіт • гогокати • гоголіти • гоголь • гоголь-моголь • гоготання • гоготати • год • годен • годильник • година • годинарь • годинка • годинний • годинник • годинникар • годинонька • годиночка • годинуватий • годиняр • годити • годитися • годі • годівельний • годівля • годівниця • годівщина • годко • годний • годованець • годований • годованка • годованок • годовий • годовик • годовини • годовище • годок • годочок • годувальниця • годування • годувати • годуватися • годуля • годун • годунець • годяний • годяно • годящий • гоже • гожий • гозеро • гоїння • гоїти • гоїтися • гой • гойда! • гойдана • гойданка • гойдання • гойдарь • гойдати • гойдатися • гойдаша • гойдиця • гойдойка • гойдочка • гойк • гойкати • гойкий • гойна • гойний • гойниця • гойно • гойове листя • гойса • гойт • гок