Словник української мови (1927)/Гм–Гн
| ◀ В | Словник української мови Г |
Ґ ▶ |
|
гм! • гматати • гматний • гнаний • гнап • гнати • гнатися • гнений • гнести • гнет • гнетуха • гнеть • гнетючка • гнида • гнидник • гнидявий • гниленький • гнилець • гнилеча • гнилий • гнилиця • гниличитися • гниличка • гниличчя • гнилка • гнилля • гнилобокий • гниловід • гнилозубий • гнилоїд • гнилоїда • гнилоїдити • гнилоїдник • гнилоокий • гнилуша • гниль • гниляк • гнилятина • гниляччя • гнип • гнипель • гнисти • гнити • гниття • гнихіть • гнів • гніванка • гнівання • гнівати • гніватися • гнівити • гнівитися • гнівливий • гнівливість • гнівливо • гнівний • гнівник • гнівничка • гнівно • гнідан • гнідий • гнідити • гнізденце • гніздечко • гніздина • гніздити • гніздитися • гніздище • гніздо • гніздря • гніздюк • гній • гнійний • гнійник • гнійно • гністі • гніт • гнітисрака • гнітити • гнітитися • гнітниця • гнітуха • гнітючий • гнітючка • гнобитель • гнобителька • гнобити • гноївка • гноївня • гноїння • гноїсько • гноїти • гноїтися • гноїще • гнойовий • гнойовик • гнойовисько • гнойок • гноття • гноюватий • гнояк • гнояка • гнояний • гноянка • гноярня • гнузда • гнуздати • гнуздечка • гнути • гнутися • гнучий • гнучкий