Словник української мови (1927)/годувати
| ◀ годування | Словник української мови Г годувати |
годуватися ▶ |
|
Годува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Кормить. Багач ся дивує, чим убогий діти годує. Ном. № 1606. Вовка ноги годують. Ном. № 7207. 2) Пропитывать, вскармливать. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті. Шевч. 99. Не на теє, козаченьку, дочку годувала, щоб з тобою пройдисвітом гуляти пускала. Нп. 3) Откармливать. Годують на сало. Рудч. Ск. I. 71. 4) Пробывать, проживать в течение года. Ном. № 10392.