Словник української мови (1927)/гнівати
| ◀ гнівання | Словник української мови Г гнівати |
гніватися ▶ |
|
Гні́вати, ваю, єш, гл. 1) Гневаться, сердиться. Ой вернися, любе кохання, перестань гнівати. Чуб. V. 384. 2) Сердить, гневить. А я ж його не гнівала, ні його родини; нехай його перепросить лихая година. Чуб. V. 189.