Словник української мови (1927)/гнобителька
| ◀ гнобитель | Словник української мови Г гнобителька |
гнобити ▶ |
|
*Гноби́телька, ки, ж. Угнетательница, притеснительница. Хлопомани-поляки ще мають надію на тягар селянського життя, на їх безправя, на волю й землю, яку несе їм перемога поляків над гнобителькою Московщиною. В. Міяковськ. Арх. літерат. Журн. «Наше Минуле». 1919. 1—2. 148.