Словник української мови (1927)/гніздюк

by Борис Грінченко

◀ гніздря

Словник української мови Борис Грінченко Г гніздюк

гній ▶

Київ: Горно, 1927

Гніздю́к, ка́, м. 1) Запорожец, севший на хозяйство. КС. 1883. XI. 502. 2) Неудачный хлеб? Ось іди, чоловіче, якого я гніздюка напекла!.. Той гніздюк так і росплився по черені і ростріскавсь. Г. Барв. 323.