Словник української мови (1927)/гнідий
| ◀ гнідан | Словник української мови Г гнідий |
гнідити ▶ |
|
Гніди́й, а́, е́. 1) Гнедой. Гнідий кінь. Употребляется иногда без подразумеваемого существительного. Сідлай, хлопче, ти гнідого, а сам сяду на другого. Чуб. 2) Коричневый, бурый. Гнідий птах. Вх. Лем. 404. Гніде просо. Вх. Лем. 404. Ум. Гніде́нький, гніде́сенький. Грин. III. 696.