Словник української мови (1927)/гнида
| ◀ гнетючка | Словник української мови Г гнида |
гнидник ▶ |
|
Гни́да, ди, ж. Зародыш вши, гнида. Ном. № 1861. *То дарма, що воша тне, а досадно гнида точить. Нар. посл. Пирят. у., Кононівка. Ум. Гни́дка.
| ◀ гнетючка | Словник української мови Борис Грінченко Г гнида |
гнидник ▶ |
|
Словник української мови — Г
гнида
Борис Грінченко
1927
Гни́да, ди, ж. Зародыш вши, гнида. Ном. № 1861. *То дарма, що воша тне, а досадно гнида точить. Нар. посл. Пирят. у., Кононівка. Ум. Гни́дка.