Словник української мови (1927)/гніздечко
◀ гнізденце | Словник української мови Г гніздечко |
гніздина ▶ |
|
Гнізде́чко, ка, с. 1) Ум. от гніздо́. Галочки гніздечко в'ють. Мет. 134. 2) Кокон. Червяк сидить у гніздечку, а як стане у мочах, то перегризає його.