Словник української мови (1927)/гніздечко

Гнізде́чко, ка, с. 1) Ум. от гніздо́. Галочки гніздечко в'ють. Мет. 134. 2) Кокон. Червяк сидить у гніздечку, а як стане у мочах, то перегризає його.