Словник української мови (1927)/гнидник

by Борис Грінченко

◀ гнида

Словник української мови Борис Грінченко Г гнидник

гнидявий ▶

Київ: Горно, 1927

Гни́дник, ка, м. 1) Вшивец. Ах ти гнидник! Лохв. у. *2) Мн. Гни́дники. Презрительно, шуточно: вещи, одежда. Забирай свої гнидники з мого місця. Пир. у., Кононівка.