Гна́тися, жену́ся, не́шся, гл. 1) Гнаться. От котик як почув, як погнавсь… Гнавсь, гнавсь, не догнав. Рудч. Ск. I. 28. 2) Мчаться. Грин. III. 565. Скажи, коню, до кого це ви так нагло гнались? Шевч. 641.