Словник української мови (1927)/Відм–Відо
| ◀ Б | Словник української мови В |
Г ▶ |
|
відмага • відмагання • відмагати • відмагатися • відмазати • відмазувати • відмайструвати • відмакошити • відмалювати • відмалюватися • відманити • відманіжити • відманіжувати • відманювати • відмастити • відмастка • відмахнути • відмахувати • відмахуватися • відмащення • відмащувати • відмежовувати • відмелювати • відмерзати • відмерти • відмести • відмивати • відмиватися • відмикати • відмикатися • відмикувати • відмирати • відмити • відміл • відмін • відміна • відмінення • відмінковий • відмінити • відмінний • відмінник • відмінність • відмінок • відмінча • відмінювання • відмінювати • відміняти • відмінятися • відмірати • відмірювати • відмітати • відмітити • відмітний • відмітуваний • відмітувати • відмічати • відмова • відмовити • відмовка • відмовлення • відмовляння • відмовляти • відмовлятися • відмовний • відмогтися • відмока • відмокати • відмолити • відмолодження • відмолоджування • відмолоджувати • відмолоджуватися • відмолодикувати • відмолодити • відмолодіти • відмолоти • відмолотити • відмолочувати • відмолювати • відмолюватися • відморгнути • відморгувати • відморити • відморожувати • відморювати • відмотати • відмотувати • відмочити • відмочувати • відмуровувати • відмуровуватися • відм'ялити • віднаджувати • віднадитися • віднайти • віднаходити • віднаходитися • віднесення • віднести • відник • віднимання • віднимати • віднині • відниха • відниця • відничок • віднімання • віднімати • віднова • відновити • відновляти • відновлятися • відновний • відновок • віднога • відножина • відносини • відносити • відносний • відношення • відняти • відо • відо… • відозва • відоймати • відоймити • відокремити • відокремлений • відокремлення • відокремлювати • відокромитися • відокромлюватися • відом • відомий • відомісінький • відомість • відомо • відор • відорати • відорювати • відосібнений • відосібнення • відотіль