Словник української мови (1927)/відмочити
| ◀ відмотувати | Словник української мови В відмочити |
відмочувати ▶ |
|
Відмо́чувати, чую, єш, сов. в. відмочи́ти, чу́, чиш, гл. Отмачивать, отмочить.
| ◀ відмотувати | Словник української мови Борис Грінченко В відмочити |
відмочувати ▶ |
|
Словник української мови — В
відмочити
Борис Грінченко
1927
Відмо́чувати, чую, єш, сов. в. відмочи́ти, чу́, чиш, гл. Отмачивать, отмочить.