Словник української мови (1927)/відотіль
| ◀ відосібнення | Словник української мови В відотіль |
відпадати ▶ |
|
Відоті́ль, нар. = Відті́ль. Треба відотіль сіно сюди завозити. Волч. у.
| ◀ відосібнення | Словник української мови Борис Грінченко В відотіль |
відпадати ▶ |
|
Словник української мови — В
відотіль
Борис Грінченко
1927
Відоті́ль, нар. = Відті́ль. Треба відотіль сіно сюди завозити. Волч. у.