Словник української мови (1927)/відновний
◀ відновлятися | Словник української мови В відновний |
відновок ▶ |
|
*Відно́вний, а, е. 1) Обновительный. Фінансовий стан та відновні роботи в місцевій промисловості. Пр. Пр. 2) Возобновительный.
◀ відновлятися | Словник української мови Борис Грінченко В відновний |
відновок ▶ |
|
Словник української мови — В
відновний
Борис Грінченко
1927
*Відно́вний, а, е. 1) Обновительный. Фінансовий стан та відновні роботи в місцевій промисловості. Пр. Пр. 2) Возобновительный.