Словник української мови (1927)/відмагатися

by Борис Грінченко

◀ відмагати

Словник української мови Борис Грінченко В відмагатися

відмазати ▶

Київ: Горно, 1927

Відмага́тися, га́юся, єшся, сов. в. відмогти́ся, мо́жуся, жешся, гл. 1) Отговариваться, отговориться, отказываться, отказаться. ХС. VII. 420. Як уже там царівна не одмагалась, шо не робила, — треба їй за його йти. Мнж. 29. Черга йти меншому на сторожу, — той одмагається. Мнж. 22. 2) Отделываться, отделаться, избавляться, избавиться. Слухайся мене, то, може, од батька одможешся. Рудч. Ск. II. 118. Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже. Г. Барв. 335.