Словник української мови (1927)/їдкий
| ◀ їдіння | Словник української мови Ї їдкий |
їдло ▶ |
|
Їдки́й, а́, е́. 1) Резкий (о ветре). Їдкий вітер. Каменец. у. 2) С'едомый. Зелена солома їдкіша скотині. Черниговск. у.
| ◀ їдіння | Словник української мови Борис Грінченко Ї їдкий |
їдло ▶ |
|
Словник української мови — Ї
їдкий
Борис Грінченко
1927
Їдки́й, а́, е́. 1) Резкий (о ветре). Їдкий вітер. Каменец. у. 2) С'едомый. Зелена солома їдкіша скотині. Черниговск. у.