Словник української мови (1927)/їстовний
◀ їстовитий | Словник української мови Ї їстовний |
їстовність ▶ |
|
Їстовни́й, а́, е́. 1) С'едобный. Жінки всього їстовного назносили. Г. Барв. 532. 2) Сытный, питательный. Який ваш хліб їстовний.
◀ їстовитий | Словник української мови Борис Грінченко Ї їстовний |
їстовність ▶ |
|
Словник української мови — Ї
їстовний
Борис Грінченко
1927
Їстовни́й, а́, е́. 1) С'едобный. Жінки всього їстовного назносили. Г. Барв. 532. 2) Сытный, питательный. Який ваш хліб їстовний.