Словник української мови (1927)/їстовець
◀ їстки | Словник української мови Ї їстовець |
їстовитий ▶ |
|
Їстове́ць, вця́, м. Болезненный аппетит. Се в його їстовець. Ном. № 12224.
◀ їстки | Словник української мови Борис Грінченко Ї їстовець |
їстовитий ▶ |
|
Словник української мови — Ї
їстовець
Борис Грінченко
1927
Їстове́ць, вця́, м. Болезненный аппетит. Се в його їстовець. Ном. № 12224.