Словник української мови (1927)/їднолітці
◀ їдненький | Словник української мови Ї їднолітці |
їдовитий ▶ |
|
Їдно́літці, ців, м., мн. Ровесники. Мій Григор, а братів Кость, то вони собі їднолітці. Каменец. у.
◀ їдненький | Словник української мови Борис Грінченко Ї їднолітці |
їдовитий ▶ |
|
Словник української мови — Ї
їднолітці
Борис Грінченко
1927
Їдно́літці, ців, м., мн. Ровесники. Мій Григор, а братів Кость, то вони собі їднолітці. Каменец. у.