Словник української мови (1927)/їда

by Борис Грінченко

◀ їд

Словник української мови Борис Грінченко Ї їда

їдак ▶

Київ: Горно, 1927

Їда́, ди́, ж. 1) = Ї́жа. Хліб та вода, то козацька їда. Ном. № 12276. Той його гостит їдами, питєм. Гн. II. 177. *2) Рот. Шо у тебе, старий діду, мочуляна борода, а свиняча їда, а ведмежа похода. Нп. Сл. Яворн.