Словник української мови (1927)/їстивний
| ◀ їсти | Словник української мови Ї їстивний |
їстиво ▶ |
|
Їсти́вний, а, е. 1) С'едобный. Тут і їстивне і випити. Шевч. 278. 2) Сытный, питательный. Сіно у мене їстивне. Канев. у. См. Їстовни́й.
| ◀ їсти | Словник української мови Борис Грінченко Ї їстивний |
їстиво ▶ |
|
Словник української мови — Ї
їстивний
Борис Грінченко
1927
Їсти́вний, а, е. 1) С'едобный. Тут і їстивне і випити. Шевч. 278. 2) Сытный, питательный. Сіно у мене їстивне. Канев. у. См. Їстовни́й.