Словник української мови (1927)/їдомий
◀ їдом | Словник української мови Ї їдомий |
їдун ▶ |
|
Їдо́мий, а, е. С'едобный. Їдома річ. Черк. у. Полова хто-й-зна як їдома. Славянос. у. Молоте та потрапляє, щоб солома їдоміша була скотині, не дуже вимолочує зерно. Грин. I. 299.