Словник української мови (1927)/їдало

by Борис Грінченко

◀ їдак

Словник української мови Борис Грінченко Ї їдало

їдальний ▶

Київ: Горно, 1927

Ї́дало, ла, с. Шутливо: желудок. Желех.

Їда́ло, ла, с. 1) Широкая часть ложки, та, которой набирается пища. Шух. I. 247. *2) Рот. Умивайся лучче! Чому миєш саме їдало? Мий усе лице. Екатєр. г. Сл. Яворн. Ум. Їда́льце.