Словник української мови (1927)/їстися
◀ їстиво | Словник української мови Ї їстися |
їстки ▶ |
|
Їстися, їмся, їси́ся, гл. 1) Безл. Есться. В гурті і каша їсться. Ном. № 10731. Дай, боже, щоб пилось та їлось. Ном. № 14301. 2) Ссориться. Їдяться за землю. Черк. у.