Словарь української мови
Борис Грінченко
П
Берлін: Українське слово, 1924
А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я
 
П.
 

пліва  •  плівка  •  плід  •  плідливий  •  плідний  •  плідниця  •  плідно  •  плім'я  •  пліндровина  •  пліндрування  •  пліндрувати  •  плінуватий  •  пліска  •  плісня  •  пліснявий  •  пліснявіти  •  пліснявка  •  плісонь  •  пліства  •  плісце  •  пліт  •  плітка  •  плітуха  •  пліть  •  плічко  •  плішити  •  плішка  •  плішня  •  пліщ  •  плова  •  плодити  •  плодитися  •  плодливий  •  плодник  •  плоднистий  •  плодниця  •  плодь  •  плодючий  •  плосінь  •  плоска  •  плоскавиця  •  плоскінка  •  плоскінний  •  плоскінь  •  плосконоса  •  плоскун  •  плоскуха  •  плотарь  •  плотик  •  плотиця  •  плотниця  •  плотовець  •  плоть  •  плохий  •  плоховитий  •  плохута  •  площа  •  площик  •  площина  •  площити  •  плуг  •  плуганитися  •  плугарь  •  плугатарь  •  плугач  •  плуговий  •  плужити  •  плужниця  •  плужок  •  плутанина  •  плутаниця  •  плутанка  •  плутати  •  плутатися  •  плутня  •  плутощі  •  плутяга  •  пльова  •  пльоваки  •  пльондр  •  пльондратися  •  пльондрований  •  плювака  •  плювання  •  плювати  •  плювачка  •  плюга  •  плюгавенький  •  плюгавець  •  плюгавий  •  плюгавити  •  плюгавиця  •  плюгавіти  •  плюгавка  •  плюгавство  •  плюгаш  •  плюй  •  плюйко  •  плюндратися  •  плюндри  •  плюндрування  •  плюндрувати  •  плюнути  •  плюскання  •  плюскати  •  плюский  •  плюсклий  •  плюсковатий  •  плюскота  •  плюснути  •  плюсь!  •  плюта  •  плюха  •  плюхкати  •  плюхнути  •  плюща  •  плющати  •  плющити  •  плющитися  •  плякати  •  плякатися  •  плякунча  •  плям!  •  пляма  •  плямина  •  плямистий  •  плямити  •  плямитися  •  плямка  •  плямкання  •  плямкати  •  плямовитий  •  плямочка  •  плямувати  •  плямчук  •  плян  •  плянта  •  пляскати  •  пляскач  •  плястер  •  пляха  •  пляц  •  пляцинда  •  пляшка  •  пляшувати  •  плящина  •  пнутися