Словарь української мови
Борис Грінченко
П
плюгавий
Берлін: Українське слово, 1924

Плюга́вий, а, е. Гадкій, скверный, дрянной; презрѣнный. К. ЧР. 424. Ум. Плюгаве́нький. Плюгавенький панок. О. 1862. IX. 72.