Словарь української мови (1924)/плюгавий
| ◀ плюгавець | Словарь української мови П плюгавий |
плюгавити ▶ |
|
Плюга́вий, а, е. Гадкій, скверный, дрянной; презрѣнный. К. ЧР. 424. Ум. Плюгаве́нький. Плюгавенький панок. О. 1862. IX. 72.
| ◀ плюгавець | Словарь української мови Борис Грінченко П плюгавий |
плюгавити ▶ |
|
Словарь української мови — П
плюгавий
Борис Грінченко
1924
Плюга́вий, а, е. Гадкій, скверный, дрянной; презрѣнный. К. ЧР. 424. Ум. Плюгаве́нький. Плюгавенький панок. О. 1862. IX. 72.