Словарь української мови (1924)/пляц

by Борис Грінченко

◀ пляха

Словарь української мови Борис Грінченко П пляц

пляцинда ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пляц, цу, м. 1) Площадь. Св. Л. 137. 2) = Плець. Гн. II. 66; I. 132. 3) Крестьянскій надѣлъ: поле въ 3 руки и огородъ вмѣстѣ. Староб. у. 4) Мѣсто для поединка. Ідуть вони на мідний пляц битися. Чуб. II. 209. Ви́дали собі́ пляц. Вызвали другъ друга на бой. Гн. II. 219.