Словарь української мови (1924)/пльондр

by Борис Грінченко

◀ пльоваки

Словарь української мови Борис Грінченко П пльондр

пльондратися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пльондр, ра, м. 1) Этажъ. Св. Л. 218. Вікна в сьому домі на спідньому пльондрі Бог-зна колишні. Св. Л. 217. 2) мн. Поперечныя балки (въ хатѣ). Вх. Зн. 50.