Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пліть
Берлін: Українське слово, 1924

Плі́ть, ті, ж. 1) Вьющійся стебель. 2) = Плетянка 2. Гол. Од. 56. Пліть солом'яна. О. 1862. IV. 2.